Спершу це виглядало, як квиток в один кінець: захисник розповів, що відбувалося в останні дні лютого на Миколаївщині, — ФОТО

«Юнкер», заступник командира одного з батальйонів Сил територіальної оборони Миколаївщини згадує останні дні лютого, 2022 року. Про це пише територіальна оборона Миколаївщини. «Між Миколаєвом і Херсоном був хаос. Українські підрозділи, російські і цивільні, що намагаються виїхати. І тут такі ми: ще на цивільних автівках, але вже у формі та при зброї — було «дуже весело». Проте ми вціліли. Ба більше: змогли доїхати аж до Антонівського мосту, де вже закріплювався ворог. Все роздивитися, зробити висновки і доповісти командуванню». Кадровий військовий, колишній спецпризначенець, який має бойовий досвід із 2014 року, він взявся за розвідку, а потім долучився до організації оборони на своєму напрямку. «Спершу це виглядало, як квиток в один кінець. Батальйон ще не до кінця вкомплектований. У нас — кілька гранатометів РПГ-7, якими ми мали б зупиняти російську танкову колону в полях, в межах прямої видимості ворога. Ми влаштували вогневу засідку. Найважливіше було здобути інформацію. Де росіяни, скільки їх, яка тактика їхнього наступу. Де техніка наших підрозділів — щоб не почати помилково палити її з засідок. Саме тому ми виділили розвідувальний дозор та провели розвідку на максимальну глибину». Зрештою, батальйон «Юнкера» використав особливості місцевості: організував підрив містків через зрошувальні канали. «Ми організували взаємодію з 406-ю артилерійською бригадою імені Олексія Алмазова, і стали підривати мости, спрямовуючи ворога туди, де артилеристам було найзручніше їх вражати. На цих перших завданнях були не лише добровольці, які щойно взяли зброю до рук. З нами було чимало бійців з досвідом. І з них потім сформували кістяк розвідвзводу, одного з найкращих у нас на Півдні». Сили територіальної оборони зробили багато для того, щоб втримати Миколаїв. Але без взаємодії з артилеристами та механізованими бригадами, було б значно гірше, зізнається заступник комбата: «Нам доводилося одночасно комплектувати підрозділ, отримувати зброю та якийсь транспорт і включатися в бойові дії. Самі б ми місто не втримали. Хоча й планували стояти до кінця». «Юнкер» охоче ділиться досвідом із бійцями свого підрозділу. Але коли в самого з’явилася нагода пройти новий навчальний курс «‎Вишкіл капітанів», долучився без вагань. «Це класний курс для командирів рот, які вже мають бойовий досвід, але не набули фундаментальних знань. Навіть кадровий офіцер дізнається тут або згадує й закріплює багато важливих речей. Якщо офіцер не хоче вчитися і думає, що знає все — йому не місце у війську, бо буде лихо».  «Юнкера» тішить, що інструктори Вишколу не просто навчають, а й навчаються самі: збирають інформацію, щоб адаптувати застосування протоколів армій країн НАТО в умовах російсько-української війни. «Ця війна надовго. Переможе той, хто швидше наведе лад у своїх військах. Якщо на початках ми вигравали саме за рахунок партизанщини та некласичних, несистемних дій, то зараз пора переходити на чіткі правила військової науки. Геніальні тактичні рішення можуть мати місце, але їх недостатньо». «Юнкер» — один із 97 офіцерів ТрО, які минулого тижня завершили навчальний курс «‎Вишкіл капітанів». Впродовж восьми тижнів командири рот, взводів і офіцери штабів батальйонів Сил територіальної оборони ЗСУ з усіх регіонів України вивчали процедури планування бою, військовий процес ухвалення рішень, ділилися бойовим досвідом і розвивали свої лідерські навички. Джерело: 0512.com.ua